Профіль кафедри у Google Scholar«СУЧАСНА МІЖНАРОДНА ЖУРНАЛІСТИКА: КОМУНІКАТИВНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ» (2025—2028) (наукова тема кафедри)
На засіданні вченої ради Факультету журналістики, яке відбулося 20 лютого 2025 року, було затверджено наукову тему кафедри міжнародної журналістики «Сучасна міжнародна журналістика: комунікативні трансформації» (керівник: проф. Олег Анатолійович Семенюк).
27 лютого 2025 року наукову тему було затверджено також на засіданні Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Семенюк Олег Анатолійович – доктор філол. наук, проф., керівник теми;
Терещук Віталій Іванович – доктор політ. наук, доц., завідувач кафедри;
Зражевська Ніна Іванівна – доктор наук із соц. комунікацій, проф.;
Бикова Ольга Миколаївна – кандидат наук із соц. комунікацій, доц.;
Даніліна Олена Володимирівна – кандидат філол. наук, доц.;
Жугай Віталій Йосипович – кандидат філол. наук, доц.;
Гондюл Олександра Дмитрівна – асп.
Бикова Ольга Миколаївна
Назва дослідження: «Сучасна міжнародна журналістика: комунікативні трансформації»
(Державний реєстраційний номер: 0125U001627, відкрита, дата реєстрації: 13-03-2025)
Дослідницький напрям в межах теми: аналіз жанрової палітри в сучасних медіа; порівняння функціонування жанрових текстів в українських та зарубіжних медіа.
Актуальність дослідження. Розвиток сучасного суспільства, технологічний і соціально-політичний, трансформував не тільки життя пересічної людини, а й журналістику. Як галузь, що чи не найпершою реагує на суспільні зміни й відображає стиль конкретного часу, вона зазнала докорінних перетворень у жанрових формах, інструментах, технічних засобах, комунікаційних технологіях. З одного боку, це стосується використання сучасних медіа в журналістиці (особливо інтернет-журналістиці), які тяжіють до цифровізації, мультимедійності, конвергентності; з другого – самих журналістів, які працюють у сфері медіа й перебувають у постійному пошукові нових форматів і типів контенту, лаконічності в представленні інформації, а також намагаються трансформувати свою комунікацію у взаємодії з аудиторією. Категорія споживача також змінюється, прогресує від націоцентричної до інтернаціональної, мультикультурної особистості. Саме тому актуальність дослідження зумовлена кількома чинниками: 1) утвердженням нової філософії контенту міжнародних медіа в епоху цифрових комунікацій, а отже, й переформатуванням діяльності журналіста; 2) необхідністю досліджувати нові формати міжнародних медіа, їхню специфіку та перспективи, а також роль журналістики в цьому процесі; 3) поширенням (імплементацією) у медіапростір інноваційних зразків професійної діяльності та вивчення досвіду світових медіа, що їх культивують; 4) потребою постійного оновлення теоретичної та практично-ілюстративної бази навчальних курсів для здобувачів освітніх програм «Міжнародна журналістика» і «Міжнародні медіа та цифрові комунікації».
Мета дослідження – з’ясувати специфіку комунікативних трансформацій у сучасній міжнародній журналістиці в аспекті діяльності міжнародних медіа.
Об’єкт дослідження – сучасна міжнародна журналістика країн Європи та США.
Предмет дослідження – специфічні ознаки, жанрові форми і формати міжнародних медіа та їхні трансформації в комунікативній взаємодії зі споживачами контенту.
Завдання:
1) окреслити специфічні риси сучасної міжнародної журналістики з огляду на трансформації, пов’язані з новими формами комунікації;
2) проаналізувати діяльність міжнародних медіа як «агентів змін», що активно віддзеркалюють і пропагують нові суспільні тенденції;
3) простежити факти відповідності / невідповідності діяльності сучасних міжнародних медіа визнаним стандартам журналістики;
4) охарактеризувати перспективні формати розвитку міжнародних (глобальних) засобів інформації відповідно до запитів сьогодення;
5) визначити основні комунікативні «вектори впливу» міжнародних медіа на український інформаційний простір та суспільство загалом, зокрема й у контексті російсько-української війни;
6) вивчити основні тренди комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці та адаптувати їх до підготовки здобувачів освіти на Факультеті журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;
7) розроблений у дослідженні термінологічно-поняттєвий апарат упорядкувати у форматі словниковий статей до «Лексичного мінімуму медіазнавця» – електронного освітнього ресурсу, розробленого в межах попередньої теми дослідження Факультету журналістики «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Очікувані результати дослідження:
- на теоретико-методологічному рівні передбачено:
- формування нового знання про комунікативні трансформації в сучасній міжнародній журналістиці;
- окреслення чинників, які впливають на комунікативні трансформації міжнародної журналістики;
- розроблення основних векторів комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці, типології міжнародних медіа та їх функцій з огляду на специфіку трансформацій у сучасному українському та європейському інформаційному масмедійному просторах.
- на рівні практичного впровадження передбачено:
- використання результатів дослідження: в освітньому процесі закладів вищої освіти, що готують журналістів, зокрема під час вивчення основних та вибіркових навчальних дисциплін; у практичній діяльності медіа; в експертному середовищі;
- організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів, гостьових лекцій іноземних професорів, фахівців, експертів у галузі міжнародної журналістики та ін. заходів із проблем функціонування сучасних міжнародних медіа;
- надання практичних рекомендацій щодо основних тенденцій розвитку міжнародної журналістики у країнах Європи та США;
- надання порад щодо коректного використання термінологічно-поняттєвого апарату дослідження та створення на цій основі серії презентацій і відеороликів до словникових статей ЕОР «Лексичного мінімуму медіазнавця».
Проміжні результати:
доповіді та обговорення на наукових конференціях:
- Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціокомунікаційні тенденції в медійному та науково-освітньому дискурсах». Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. 22.05.2024.
- 7-th International Antalya Scientific Research and Innovative Studies Congress. Туреччина, 11.05.2024.
- Міжнародна науково-практична конференція. Сучасні соціокультурні трансформації: медіа, мова, комунікація. Національний університет біоресурсів і природокористування України. 15.02.2024.
Даниліна Олена Володимирівна
Назва дослідження: «Сучасна міжнародна журналістика: комунікативні трансформації»
(Державний реєстраційний номер: 0125U001627, відкрита, дата реєстрації: 13-03-2025)
Дослідницький напрям в межах теми: вивчення трансформації правил і норм міжнародних масмедіа в кризовий період; рекомендації щодо врахування такого досвіду в практиці українських медіа.
Актуальність дослідження. Розвиток сучасного суспільства, технологічний і соціально-політичний, трансформував не тільки життя пересічної людини, а й журналістику. Як галузь, що чи не найпершою реагує на суспільні зміни й відображає стиль конкретного часу, вона зазнала докорінних перетворень у жанрових формах, інструментах, технічних засобах, комунікаційних технологіях. З одного боку, це стосується використання сучасних медіа в журналістиці (особливо інтернет-журналістиці), які тяжіють до цифровізації, мультимедійності, конвергентності; з другого – самих журналістів, які працюють у сфері медіа й перебувають у постійному пошукові нових форматів і типів контенту, лаконічності в представленні інформації, а також намагаються трансформувати свою комунікацію у взаємодії з аудиторією. Категорія споживача також змінюється, прогресує від націоцентричної до інтернаціональної, мультикультурної особистості. Саме тому актуальність дослідження зумовлена кількома чинниками: 1) утвердженням нової філософії контенту міжнародних медіа в епоху цифрових комунікацій, а отже, й переформатуванням діяльності журналіста; 2) необхідністю досліджувати нові формати міжнародних медіа, їхню специфіку та перспективи, а також роль журналістики в цьому процесі; 3) поширенням (імплементацією) у медіапростір інноваційних зразків професійної діяльності та вивчення досвіду світових медіа, що їх культивують; 4) потребою постійного оновлення теоретичної та практично-ілюстративної бази навчальних курсів для здобувачів освітніх програм «Міжнародна журналістика» і «Міжнародні медіа та цифрові комунікації».
Мета дослідження – з’ясувати специфіку комунікативних трансформацій у сучасній міжнародній журналістиці в аспекті діяльності міжнародних медіа.
Об’єкт дослідження – сучасна міжнародна журналістика країн Європи та США.
Предмет дослідження – специфічні ознаки, жанрові форми і формати міжнародних медіа та їхні трансформації в комунікативній взаємодії зі споживачами контенту.
Завдання:
1) окреслити специфічні риси сучасної міжнародної журналістики з огляду на трансформації, пов’язані з новими формами комунікації;
2) проаналізувати діяльність міжнародних медіа як «агентів змін», що активно віддзеркалюють і пропагують нові суспільні тенденції;
3) простежити факти відповідності / невідповідності діяльності сучасних міжнародних медіа визнаним стандартам журналістики;
4) охарактеризувати перспективні формати розвитку міжнародних (глобальних) засобів інформації відповідно до запитів сьогодення;
5) визначити основні комунікативні «вектори впливу» міжнародних медіа на український інформаційний простір та суспільство загалом, зокрема й у контексті російсько-української війни;
6) вивчити основні тренди комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці та адаптувати їх до підготовки здобувачів освіти на Факультеті журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;
7) розроблений у дослідженні термінологічно-поняттєвий апарат упорядкувати у форматі словниковий статей до «Лексичного мінімуму медіазнавця» – електронного освітнього ресурсу, розробленого в межах попередньої теми дослідження Факультету журналістики «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Очікувані результати дослідження:
- на теоретико-методологічному рівні передбачено:
- формування нового знання про комунікативні трансформації в сучасній міжнародній журналістиці;
- окреслення чинників, які впливають на комунікативні трансформації міжнародної журналістики;
- розроблення основних векторів комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці, типології міжнародних медіа та їх функцій з огляду на специфіку трансформацій у сучасному українському та європейському інформаційному масмедійному просторах.
- на рівні практичного впровадження передбачено:
- використання результатів дослідження: в освітньому процесі закладів вищої освіти, що готують журналістів, зокрема під час вивчення основних та вибіркових навчальних дисциплін; у практичній діяльності медіа; в експертному середовищі;
- організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів, гостьових лекцій іноземних професорів, фахівців, експертів у галузі міжнародної журналістики та ін. заходів із проблем функціонування сучасних міжнародних медіа;
- надання практичних рекомендацій щодо основних тенденцій розвитку міжнародної журналістики у країнах Європи та США;
- надання порад щодо коректного використання термінологічно-поняттєвого апарату дослідження та створення на цій основі серії презентацій і відеороликів до словникових статей ЕОР «Лексичного мінімуму медіазнавця».
Проміжні результати:
доповіді та обговорення на наукових конференціях:
- ІІ Міжнародний науково-методологічний семінар «Медіа як суспільнотворчість та бізнес: український та світовий досвід». Он-лайн, Жешув-Дніро.10.09.2024.
вийшли друком праці:
- Даніліна О. (2024). Жанри соціальних комунікацій в сучасному світі. Соціальні комунікації в системі гуманітарних знань: колективна монографія. Київ: Інтерсервіс. С. 40–62.
Жугай Віталій Йосипович
Назва дослідження: «Сучасна міжнародна журналістика: комунікативні трансформації»
(Державний реєстраційний номер: 0125U001627, відкрита, дата реєстрації: 13-03-2025)
Дослідницький напрям в межах теми: дослідження методів та інструментів протидії агресивній антиукраїнській пропаганді рф, що поширюється в закордонних медіа; рекомендації щодо протидії такому тиску ворожої пропаганди.
Актуальність дослідження. Розвиток сучасного суспільства, технологічний і соціально-політичний, трансформував не тільки життя пересічної людини, а й журналістику. Як галузь, що чи не найпершою реагує на суспільні зміни й відображає стиль конкретного часу, вона зазнала докорінних перетворень у жанрових формах, інструментах, технічних засобах, комунікаційних технологіях. З одного боку, це стосується використання сучасних медіа в журналістиці (особливо інтернет-журналістиці), які тяжіють до цифровізації, мультимедійності, конвергентності; з другого – самих журналістів, які працюють у сфері медіа й перебувають у постійному пошукові нових форматів і типів контенту, лаконічності в представленні інформації, а також намагаються трансформувати свою комунікацію у взаємодії з аудиторією. Категорія споживача також змінюється, прогресує від націоцентричної до інтернаціональної, мультикультурної особистості. Саме тому актуальність дослідження зумовлена кількома чинниками: 1) утвердженням нової філософії контенту міжнародних медіа в епоху цифрових комунікацій, а отже, й переформатуванням діяльності журналіста; 2) необхідністю досліджувати нові формати міжнародних медіа, їхню специфіку та перспективи, а також роль журналістики в цьому процесі; 3) поширенням (імплементацією) у медіапростір інноваційних зразків професійної діяльності та вивчення досвіду світових медіа, що їх культивують; 4) потребою постійного оновлення теоретичної та практично-ілюстративної бази навчальних курсів для здобувачів освітніх програм «Міжнародна журналістика» і «Міжнародні медіа та цифрові комунікації».
Пропоноване дослідження відповідає Законам України «Про медіа» (2023), «Про інформацію» (1992; поточна редакція від 2024) тощо. Воно також спирається на міжнародні документи щодо діяльності у сфері медіа та журналістки: «Декларацію принципів поведінки журналістів» (1986), «Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи «Про захист свободи вираження поглядів та інформації в кризові часи» (2007), «Резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи № 2035 «Захист безпеки журналістів та свобода медіа в Європі» (2015) та ін.
Мета дослідження – з’ясувати специфіку комунікативних трансформацій у сучасній міжнародній журналістиці в аспекті діяльності міжнародних медіа.
Об’єкт дослідження – сучасна міжнародна журналістика країн Європи та США.
Предмет дослідження – специфічні ознаки, жанрові форми і формати міжнародних медіа та їхні трансформації в комунікативній взаємодії зі споживачами контенту.
Завдання:
1) окреслити специфічні риси сучасної міжнародної журналістики з огляду на трансформації, пов’язані з новими формами комунікації;
2) проаналізувати діяльність міжнародних медіа як «агентів змін», що активно віддзеркалюють і пропагують нові суспільні тенденції;
3) простежити факти відповідності / невідповідності діяльності сучасних міжнародних медіа визнаним стандартам журналістики;
4) охарактеризувати перспективні формати розвитку міжнародних (глобальних) засобів інформації відповідно до запитів сьогодення;
5) визначити основні комунікативні «вектори впливу» міжнародних медіа на український інформаційний простір та суспільство загалом, зокрема й у контексті російсько-української війни;
6) вивчити основні тренди комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці та адаптувати їх до підготовки здобувачів освіти на Факультеті журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;
7) розроблений у дослідженні термінологічно-поняттєвий апарат упорядкувати у форматі словниковий статей до «Лексичного мінімуму медіазнавця» – електронного освітнього ресурсу, розробленого в межах попередньої теми дослідження Факультету журналістики «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Очікувані результати дослідження:
- на теоретико-методологічному рівні передбачено:
формування нового знання про комунікативні трансформації в сучасній міжнародній журналістиці;
окреслення чинників, які впливають на комунікативні трансформації міжнародної журналістики;
розроблення основних векторів комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці, типології міжнародних медіа та їх функцій з огляду на специфіку трансформацій у сучасному українському та європейському інформаційному масмедійному просторах.
- на рівні практичного впровадження передбачено:
використання результатів дослідження: в освітньому процесі закладів вищої освіти, що готують журналістів, зокрема під час вивчення основних та вибіркових навчальних дисциплін; у практичній діяльності медіа; в експертному середовищі;
організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів, гостьових лекцій іноземних професорів, фахівців, експертів у галузі міжнародної журналістики та ін. заходів із проблем функціонування сучасних міжнародних медіа;
надання практичних рекомендацій щодо основних тенденцій розвитку міжнародної журналістики у країнах Європи та США;
надання порад щодо коректного використання термінологічно-поняттєвого апарату дослідження та створення на цій основі серії презентацій і відеороликів до словникових статей ЕОР «Лексичного мінімуму медіазнавця».
Проміжні результати:
доповіді та обговорення на наукових конференціях:
V Міжнародна наукова конференція «Українські медіа в європейському інформаційно-комунікаційному просторі: історія, стан, перспективи». Ужгород, УжНУ, 9 жовтня 2024 р.
вийшли друком праці:
Жугай В. Й. (2024). Участь російських пранк-журналістів в інформаційній війні проти України. SW Journal (27-03). С. 130–136. DOI: 10.30888/2663-5712.2024-27-00-048
Зражевська Ніна Іванівна
Назва дослідження: «Сучасна міжнародна журналістика: комунікативні трансформації»
(Державний реєстраційний номер: 0125U001627, відкрита, дата реєстрації: 13-03-2025)
Дослідницький напрям в межах теми: дослідження й опис феномену популізму в сучасних національних і глобальних медіа; визначення ступеню його впливу на аудиторію; рекомендації щодо шляхів його нейтралізації в медійному просторі.
Актуальність дослідження. Розвиток сучасного суспільства, технологічний і соціально-політичний, трансформував не тільки життя пересічної людини, а й журналістику. Як галузь, що чи не найпершою реагує на суспільні зміни й відображає стиль конкретного часу, вона зазнала докорінних перетворень у жанрових формах, інструментах, технічних засобах, комунікаційних технологіях. З одного боку, це стосується використання сучасних медіа в журналістиці (особливо інтернет-журналістиці), які тяжіють до цифровізації, мультимедійності, конвергентності; з іншого – самих журналістів, які працюють у сфері медіа й перебувають у постійному пошукові нових форматів і типів контенту, лаконічності в представленні інформації, а також намагаються трансформувати свою комунікацію у взаємодії з аудиторією. Категорія споживача також змінюється, прогресує від націоцентричної до інтернаціональної, мультикультурної особистості. Саме тому актуальність дослідження зумовлена кількома чинниками: 1) утвердженням нової філософії контенту міжнародних медіа в епоху цифрових комунікацій, а отже, й переформатуванням діяльності журналіста; 2) необхідністю досліджувати нові формати міжнародних медіа, їхню специфіку та перспективи, а також роль журналістики в цьому процесі; 3) поширенням (імплементацією) у медіапростір інноваційних зразків професійної діяльності та вивчення досвіду світових медіа, що їх культивують; 4) потребою постійного оновлення теоретичної та практично-ілюстративної бази навчальних курсів для здобувачів освітніх програм «Міжнародна журналістика» і «Міжнародні медіа та цифрові комунікації».
Міжнародний медійний ландшафт та комунікативні формати міжнародної журналістики швидко трансформуються, що вимагає постійної уваги науковців. Відтак актуалізується проблема комунікативних трансформацій у сучасній міжнародній журналістці як зміни в способах створення, передавання та сприйняття інформації в глобальному медійному середовищі під впливом технологічних, соціокультурних, політичних та економічних чинників.
Мета дослідження – з’ясувати специфіку комунікативних трансформацій у сучасній міжнародній журналістиці в аспекті діяльності міжнародних медіа.
Об’єкт дослідження – сучасна міжнародна журналістика країн Європи та США.
Предмет дослідження – специфічні ознаки, жанрові форми і формати міжнародних медіа та їхні трансформації в комунікативній взаємодії зі споживачами контенту.
Завдання:
1) окреслити специфічні риси сучасної міжнародної журналістики з огляду на трансформації, пов’язані з новими формами комунікації;
2) проаналізувати діяльність міжнародних медіа як «агентів змін», що активно віддзеркалюють і пропагують нові суспільні тенденції;
3) простежити факти відповідності / невідповідності діяльності сучасних міжнародних медіа визнаним стандартам журналістики;
4) охарактеризувати перспективні формати розвитку міжнародних (глобальних) засобів інформації відповідно до запитів сьогодення;
5) визначити основні комунікативні «вектори впливу» міжнародних медіа на український інформаційний простір та суспільство загалом, зокрема й у контексті російсько-української війни;
6) вивчити основні тренди комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці та адаптувати їх до підготовки здобувачів освіти на Факультеті журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;
7) розроблений у дослідженні термінологічно-поняттєвий апарат упорядкувати у форматі словниковий статей до «Лексичного мінімуму медіазнавця» – електронного освітнього ресурсу, розробленого в межах попередньої теми дослідження Факультету журналістики «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Очікувані результати дослідження:
- на теоретико-методологічному рівні передбачено:
- формування нового знання про комунікативні трансформації в сучасній міжнародній журналістиці;
- окреслення чинників, які впливають на комунікативні трансформації міжнародної журналістики;
- розроблення основних векторів комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці, типології міжнародних медіа та їх функцій з огляду на специфіку трансформацій у сучасному українському та європейському інформаційному масмедійному просторах.
- на рівні практичного впровадження передбачено:
- використання результатів дослідження: в освітньому процесі закладів вищої освіти, що готують журналістів, зокрема під час вивчення основних та вибіркових навчальних дисциплін; у практичній діяльності медіа; в експертному середовищі;
- організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів, гостьових лекцій іноземних професорів, фахівців, експертів у галузі міжнародної журналістики та ін. заходів із проблем функціонування сучасних міжнародних медіа;
- надання практичних рекомендацій щодо основних тенденцій розвитку міжнародної журналістики у країнах Європи та США;
- надання порад щодо коректного використання термінологічно-поняттєвого апарату дослідження та створення на цій основі серії презентацій і відеороликів до словникових статей ЕОР «Лексичного мінімуму медіазнавця».
Проміжні результати:
доповіді та обговорення на наукових конференціях:
- VІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми медіапростору». Київський університет Імені Тараса Шевченка, 18.04.2024.
- 5th International Scientific and Practical Internet Conference "Russia-Ukraine War: Consequences for the World" is devoted to impact of military actions on situation in the world. Дніпро, ДНУ, 30.01.2025.
- VII Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми медіапростору». Київський університет Імені Тараса Шевченка. 17.04.2025.
вийшли друком праці:
- Зражевська Н. І. (2025). Антиінтелектуалізм як популістська медіастратегія в умовах війни росії проти України. Інтегровані комунікації, 19 (1). С. 17–26. DOI: 10.28925/2524-2652.2025.12
- Зражевська Н. (2025). Populism in the Media during Russia’s war in Ukraine. Current Issues of Mass Communication (37). С. 8–20. DOI: 10.17721/CIMC.2025.37.08-20
Семенюк Олег Анатолійович
Назва дослідження: «Сучасна міжнародна журналістика: комунікативні трансформації»
(Державний реєстраційний номер: 0125U001627, відкрита, дата реєстрації: 13-03-2025)
Дослідницький напрям в межах теми: опис комунікативних та лінгвокультурних аспектів дискурсу сучасних міжнародних медіа; узагальнення результатів наукового дослідження.
Актуальність дослідження. Розвиток сучасного суспільства, технологічний і соціально-політичний, трансформував не тільки життя пересічної людини, а й журналістику. Як галузь, що чи не найпершою реагує на суспільні зміни й відображає стиль конкретного часу, вона зазнала докорінних перетворень у жанрових формах, інструментах, технічних засобах, комунікаційних технологіях. З одного боку, це стосується використання сучасних медіа в журналістиці (особливо інтернет-журналістиці), які тяжіють до цифровізації, мультимедійності, конвергентності; з другого – самих журналістів, які працюють у сфері медіа й перебувають у постійному пошукові нових форматів і типів контенту, лаконічності в представленні інформації, а також намагаються трансформувати свою комунікацію у взаємодії з аудиторією. Категорія споживача також змінюється, прогресує від націоцентричної до інтернаціональної, мультикультурної особистості. Саме тому актуальність дослідження зумовлена кількома чинниками: 1) утвердженням нової філософії контенту міжнародних медіа в епоху цифрових комунікацій, а отже, й переформатуванням діяльності журналіста; 2) необхідністю досліджувати нові формати міжнародних медіа, їхню специфіку та перспективи, а також роль журналістики в цьому процесі; 3) поширенням (імплементацією) у медіапростір інноваційних зразків професійної діяльності та вивчення досвіду світових медіа, що їх культивують; 4) потребою постійного оновлення теоретичної та практично-ілюстративної бази навчальних курсів для здобувачів освітніх програм «Міжнародна журналістика» і «Міжнародні медіа та цифрові комунікації».
Міжнародний медійний ландшафт та комунікативні формати міжнародної журналістики швидко трансформуються, що вимагає постійної уваги науковців. Відтак актуалізується проблема комунікативних трансформацій у сучасній міжнародній журналістці як зміни в способах створення, передавання та сприйняття інформації в глобальному медійному середовищі під впливом технологічних, соціокультурних, політичних та економічних чинників.
Мета дослідження – з’ясувати специфіку комунікативних трансформацій у сучасній міжнародній журналістиці в аспекті діяльності міжнародних медіа.
Об’єкт дослідження – сучасна міжнародна журналістика країн Європи та США.
Предмет дослідження – специфічні ознаки, жанрові форми і формати міжнародних медіа та їхні трансформації в комунікативній взаємодії зі споживачами контенту.
Завдання:
1) окреслити специфічні риси сучасної міжнародної журналістики з огляду на трансформації, пов’язані з новими формами комунікації;
2) проаналізувати діяльність міжнародних медіа як «агентів змін», що активно віддзеркалюють і пропагують нові суспільні тенденції;
3) простежити факти відповідності / невідповідності діяльності сучасних міжнародних медіа визнаним стандартам журналістики;
4) охарактеризувати перспективні формати розвитку міжнародних (глобальних) засобів інформації відповідно до запитів сьогодення;
5) визначити основні комунікативні «вектори впливу» міжнародних медіа на український інформаційний простір та суспільство загалом, зокрема й у контексті російсько-української війни;
6) вивчити основні тренди комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці та адаптувати їх до підготовки здобувачів освіти на Факультеті журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;
7) розроблений у дослідженні термінологічно-поняттєвий апарат упорядкувати у форматі словниковий статей до «Лексичного мінімуму медіазнавця» – електронного освітнього ресурсу, розробленого в межах попередньої теми дослідження Факультету журналістики «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Очікувані результати дослідження:
- на теоретико-методологічному рівні передбачено:
формування нового знання про комунікативні трансформації в сучасній міжнародній журналістиці;
окреслення чинників, які впливають на комунікативні трансформації міжнародної журналістики;
розроблення основних векторів комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці, типології міжнародних медіа та їх функцій з огляду на специфіку трансформацій у сучасному українському та європейському інформаційному масмедійному просторах.
- на рівні практичного впровадження передбачено:
використання результатів дослідження: в освітньому процесі закладів вищої освіти, що готують журналістів, зокрема під час вивчення основних та вибіркових навчальних дисциплін; у практичній діяльності медіа; в експертному середовищі;
організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів, гостьових лекцій іноземних професорів, фахівців, експертів у галузі міжнародної журналістики та ін. заходів із проблем функціонування сучасних міжнародних медіа;
надання практичних рекомендацій щодо основних тенденцій розвитку міжнародної журналістики у країнах Європи та США;
надання порад щодо коректного використання термінологічно-поняттєвого апарату дослідження та створення на цій основі серії презентацій і відеороликів до словникових статей ЕОР «Лексичного мінімуму медіазнавця».
Проміжні результати:
доповіді та обговорення на наукових конференціях:
Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні соціокультурні трансформації: медіа, мова, комунікація». Національний університет біоресурсів і природокористування України. 15 січня 2024 р.
VII Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми медіапростору». КНУ ім. Т. Шевченка, м. Київ. 17 квітня 2025 р.
вийшли друком праці:
Семенюк О. (2025). Медійні заголовки у поствиборчий період: аналіз американських видань. Вчені записки Таврійського національного університету. 2025. Серія: Філологія. Журналістика. Том 36 (75) № 4, 2025. С. 237–242.
Терещук Віталій Іванович
Назва дослідження: «Сучасна міжнародна журналістика: комунікативні трансформації»
(Державний реєстраційний номер: 0125U001627, відкрита, дата реєстрації: 13-03-2025)
Дослідницький напрям в межах теми: аналіз політичних проблем розвитку глобальних та макрорегіональних медіакомунікацій; підготовка методичних рекомендацій для використання в освітньому процесі здобувачів освіти спеціальності «міжнародна журналістика».
Актуальність дослідження. Розвиток сучасного суспільства, технологічний і соціально-політичний, трансформував не тільки життя пересічної людини, а й журналістику. Як галузь, що чи не найпершою реагує на суспільні зміни й відображає стиль конкретного часу, вона зазнала докорінних перетворень у жанрових формах, інструментах, технічних засобах, комунікаційних технологіях. З одного боку, це стосується використання сучасних медіа в журналістиці (особливо інтернет-журналістиці), які тяжіють до цифровізації, мультимедійності, конвергентності; з другого – самих журналістів, які працюють у сфері медіа й перебувають у постійному пошукові нових форматів і типів контенту, лаконічності в представленні інформації, а також намагаються трансформувати свою комунікацію у взаємодії з аудиторією. Категорія споживача також змінюється, прогресує від націоцентричної до інтернаціональної, мультикультурної особистості. Саме тому актуальність дослідження зумовлена кількома чинниками: 1) утвердженням нової філософії контенту міжнародних медіа в епоху цифрових комунікацій, а отже, й переформатуванням діяльності журналіста; 2) необхідністю досліджувати нові формати міжнародних медіа, їхню специфіку та перспективи, а також роль журналістики в цьому процесі; 3) поширенням (імплементацією) у медіапростір інноваційних зразків професійної діяльності та вивчення досвіду світових медіа, що їх культивують; 4) потребою постійного оновлення теоретичної та практично-ілюстративної бази навчальних курсів для здобувачів освітніх програм «Міжнародна журналістика» і «Міжнародні медіа та цифрові комунікації».
У світі актуалізуються питання, пов’язані з розвитком нових (електронних) міжнародних медіа, які спираються на цифрові технології, та узгодженням їхньої діяльності з національним медіазаконодавством і професійним середовищем журналістів. В останні десятиліття на урядовому рівні відбувається розгляд зазначених питань із метою визначення міжнародної, зокрема європейської, нормативно-правової бази регулювання сфери медіа та журналістики в умовах бурхливого розвитку нових медіа та Інтернету. Такі дії потребують від представників різних країн чіткого перспективного бачення того, як поєднати сучасний розвиток національних медійних ландшафтів і стандартів із тими, що розробляються для загальносвітових підходів, з-поміж яких: посилення відповідальності журналістів за неправдиву інформацію; сприяння розвитку саморегулювання; захист журналістів і в майбутньому блогерів як представників «громадянської журналістики»; посилення ролі суспільного мовлення в епоху цифрових комунікацій; підтримування медіаосвіти як необхідного інструменту захисту дітей і молоді тощо. Ці питання важливі не лише для молодих демократій, а й для країн сталого розвитку. На окрему увагу заслуговує проблема прозорості медіавласності як ознаки розвитку демократичного суспільства.
Мета дослідження – з’ясувати специфіку комунікативних трансформацій у сучасній міжнародній журналістиці в аспекті діяльності міжнародних медіа.
Об’єкт дослідження – сучасна міжнародна журналістика країн Європи та США.
Предмет дослідження – специфічні ознаки, жанрові форми і формати міжнародних медіа та їхні трансформації в комунікативній взаємодії зі споживачами контенту.
Завдання:
1) окреслити специфічні риси сучасної міжнародної журналістики з огляду на трансформації, пов’язані з новими формами комунікації;
2) проаналізувати діяльність міжнародних медіа як «агентів змін», що активно віддзеркалюють і пропагують нові суспільні тенденції;
3) простежити факти відповідності / невідповідності діяльності сучасних міжнародних медіа визнаним стандартам журналістики;
4) охарактеризувати перспективні формати розвитку міжнародних (глобальних) засобів інформації відповідно до запитів сьогодення;
5) визначити основні комунікативні «вектори впливу» міжнародних медіа на український інформаційний простір та суспільство загалом, зокрема й у контексті російсько-української війни;
6) вивчити основні тренди комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці та адаптувати їх до підготовки здобувачів освіти на Факультеті журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;
7) розроблений у дослідженні термінологічно-поняттєвий апарат упорядкувати у форматі словниковий статей до «Лексичного мінімуму медіазнавця» – електронного освітнього ресурсу, розробленого в межах попередньої теми дослідження Факультету журналістики «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Очікувані результати дослідження:
- на теоретико-методологічному рівні передбачено:
- формування нового знання про комунікативні трансформації в сучасній міжнародній журналістиці;
- окреслення чинників, які впливають на комунікативні трансформації міжнародної журналістики;
- розроблення основних векторів комунікативних трансформацій у міжнародній журналістиці, типології міжнародних медіа та їх функцій з огляду на специфіку трансформацій у сучасному українському та європейському інформаційному масмедійному просторах.
- на рівні практичного впровадження передбачено:
- використання результатів дослідження: в освітньому процесі закладів вищої освіти, що готують журналістів, зокрема під час вивчення основних та вибіркових навчальних дисциплін; у практичній діяльності медіа; в експертному середовищі;
- організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів, гостьових лекцій іноземних професорів, фахівців, експертів у галузі міжнародної журналістики та ін. заходів із проблем функціонування сучасних міжнародних медіа;
- надання практичних рекомендацій щодо основних тенденцій розвитку міжнародної журналістики у країнах Європи та США;
- надання порад щодо коректного використання термінологічно-поняттєвого апарату дослідження та створення на цій основі серії презентацій і відеороликів до словникових статей ЕОР «Лексичного мінімуму медіазнавця».
Проміжні результати:
доповіді та обговорення на наукових конференціях:
- III Міжнародна науково-практична конференція «Образи сучасності в гуманітарному знанні». Київ (Україна). 24.10.2024.
- ІІ Міжнародний науковий симпозіум «Соціальні комунікації: виклики сьогодення (до Дня журналіста)». Київ (Україна). 06.06.2024.
вийшли друком праці:
- Терещук, В. (2024). Іномовлення Великої Британії у геополітичному контексті. Інтегровані комунікації, 18 (2). С. 60–67. DOI: 10.28925/2524-2644.2024.187
- Терещук, В. (2024). Азійський регіон як об’єкт іномовлення провідних акторів міжнародних відносин. Медіафорум : аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент, 15. С. 191–204. DOI: 10.31861/mediaforum.2024.15.191-204
- Терещук, В. (2025). Система іномовлення Франції: від колоніалізму до франкофонії. Інтегровані комунікації, 19 (1). С. 27–34. DOI: 10.28925/2524-2652.2025.13
«МЕДІАЗНАВЧІ СТУДІЇ В НАУКОВОМУ ТА ОСВІТНЬОМУ ДИСКУРСАХ» (2019—2024) (наукова тема Факультету журналістики)
Бикова Ольга Миколаївна
Дослідницький напрям «Пресознавство як розділ медіазнавства» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Назва дослідження: «Художній репортаж в українських медіа: жанрово-стильові особливості, типологія, тенденції розвитку».
Актуальність дослідження зумовлена потребою осмислення тенденцій розвитку жанру художнього репортажу в українському медіапросторі, зокрема аналітичного огляду історії його становлення, сучасного стану, окреслення комунікаційно-жанрових характеристик, зважаючи на зміни в соціокультурному контексті.
Об’єкт дослідження: тексти художніх репортажів в українських медіа.
Предмет дослідження: жанрово-стильові та типологічні особливості художнього репортажу в українських медіа в системі його конститутивних ознак і функціонально-виражальних засобів.
Мета дослідження: виявити жанрово-стильові й типологічні особливості художнього репортажу в українських медіа.
Завдання:
1) розглянути жанрові домінанти художнього репортажу та їх функціонально-текстові засоби вираження;
2) окреслити основні тенденції розвитку художнього репортажу в українському медіапросторі;
3) охарактеризувати жанрові модифікації українського художнього репортажу.
Очікувані результати дослідження:
1) формування нового знання про художній репортаж;
2) підготовка наукових публікацій за темою дослідження;
3) упровадження результатів дослідження у викладання навчальних дисциплін «Пресова журналістика», «Агенційна журналістика» на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Проміжні результати:
1) вийшли друком статті в закордонних виданнях:
- Бикова О. Жанрово-стильові особливості збірки нарисів на виробничу тематику Гордія Коцюби «Дніпрові саґи». UKRAINISZTIKA MAGYARORSZÁGON ÉS A HATÁRON TÚLON ІІ: című nemzetközi tudományos konferencia előadásainak anyagai. Kiadó Nyíregyháza. 2022. P. 151-156;
- Бикова О. (у співавторстві). “A POESIA DE NASIMI NO DISCURSO DO RENASCIMENTO TURCO: QUESTÕES FILOSÓFICAS E ESTÉTICAS. Synesis. 2022. Vol. 14(2). P. 293-310;
2) вийшла друком стаття у фаховому виданні: Бикова О. «Зачарований край»: Білорусь у художніх репортажах С. Скляренка. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 33(72). № 4. Ч. 2. 2022. С. 238-243;
3) індексовано статті у виданнях, що входить до наукометричної бази Scopus:
- Васьків М., Бикова О. Українсько-турецьке минуле та проблеми етнокультурної толерантності в есеї В’ячеслава Медведя “Галерник і наглядач”. Shìdnij svìt. 2022. №1. P. 134-147;
- Bykova О. (у співавторстві). Social Media Applications as an International Tool for the Development of English-Language Communicative Competencies. Journal of Curriculum and Teaching. Vol. 11. No 6. P. 1-15;
4) написано розділ монографії: Bykova O. (у співавторстві). «Zaboy» Magazine in Today’s Social and Cultural Context: History, Thematic Palette, Leading Authors. Modern trends in the functioning of media studies in informational, scientific and educational discourse. Tallinn: Teadmus, 2023. С. 62-91.
Гондюл Олександра Дмитрівна
Індивідуальне дослідження: «Ігрові технології в медіа: стратегії комунікативного впливу».
Науковий консультант: Іващенко Вікторія Людвігівна, доктор філологічних наук, професор кафедри медіапродюсування та видавничої справи Київського столичного університету імені Бориса Грінченка
Актуальність дослідження. У зв’язку з мінливістю суспільних процесів у світі, постійними змінами й трансформаціями, що породжують нові виклики, суспільство та окремі інституції мають шукати нові рішення, аби долати наявні проблеми й попереджати виникнення нових. Не оминають такі виклики й медіа. Утримувати увагу споживача медіаконтенту, зацікавити та залучати до суспільних процесів стає дедалі складніше. Відповідно медіа тестують різноманітні формати та інструменти для взаємодії з аудиторією. Окрім донесення правдивої інформації до споживача, перед медіа постає завдання допомогти йому глибше зануритися проблему через переживання емоційного досвіду та спонукати до виявлення бажання долучатися до неї. Відтак і спектр функцій медіа в сучасному світі значно розширюється. До основних функцій, серед яких інформаційна, аналітична, пізнавально просвітницька, морально-виховна, функція впливу та гедоністична, додається ще функція дизайну вражень.
Використання ігрових технологій в медіа не лише занурює споживача в певну проблематику, а й сприяє розвитку його м’яких навичок. Адже більшість ігор мають суспільно-політичну проблематику та фокусуються на двох ключових аспектах: аналізові кризової ситуації та прийняття рішень у складних умовах, на яких і сфокусовано пропоноване дослідження. Це ті навички, які необхідні сучасній людині не лише для розуміння викликів сьогодення, явищ і процесів, що висвітлюються в медіа, а й для вдосконалення громадянського суспільства загалом. Актуальність зазначеної проблеми засвідчують наукові праці, зокрема присвячені проблемам, але чимало праць є узагальнювальними й розкривають проблематику ігрового інструментарію як виду соціальних комунікацій у різних галузях діяльності. Проте досі немає комплексних досліджень проблеми використання ігрових технологій в медіа та їх ефективності у взаємодії з медіаспоживачем, що й зумовило вибір дослідницької теми.
Мета дослідження – проаналізувати дизайн вражень від вибору стратегії комунікативного впливу на споживача через застосування конкретного інструментарію ігрових технологій в медіа. Це дозволить виявити релевантні формати гейміфікації в медіа для ефективнішої взаємодії зі споживачем.
Об’єкт дослідження – ігрові технології в медіа.
Предмет дослідження – особливості застосування ігрових технологій у медіа в кореляції з обраною стратегією комунікативного впливу.
Завдання:
1) окреслити теоретико-методологічні засади ігрової журналістики та термінологічно-поняттєвий апарат дослідження;
2) розкрити специфіку застосування ігрових технологій в українських та світових медіа як інструменту дизайну вражень, розробити їхню типологію;
3) проаналізуати основні різновиди стратегій комунікативного впливу медіа на споживача в суспільно-політичному контексті;
4) виявити кореляції «комунікативна стратегія – інструментарій ігрових технологій – ефект комунікації / отримання враження» та розробити практичний інструментарій ефективного використання гейміфікації в медіа;
5) розробити модель поетапного використання гейміфікованих інструментів в медіа, протестувати її та надати рекомендації для ключових стейкхолдерів щодо впровадження таких технологій;
6) проаналізувати зарубіжний досвід освітніх практик з ігрових технологій у медіа та впровадити його в навчальний процес на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка у форматі дисципліни «Гейміфікація ЗМІ».
Проміжні результати:
доповіді та обговорення на наукових конференціях:
- Виголошення доповіді «Створення медіаосвітніх ігор як інструмент популяризації Цілей сталого розвитку» на Другій науково-практичній студентській конференції «Світова журналістика в епоху глобальних змін» (21.05.2024, онлайн).
- Виголошення доповіді «Ігрові технології в українських та світових медіа як інструмент дизайну вражень» на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціокомунікаційні тенденції в медійному та науково-освітньому дискурсах» (22.05.2024, онлайн)
- Виголошення доповіді на Європейській літній школі ECREA European Media and Communication Doctoral Summer School 2024, 5-11 серпня 2024 року, Роскілле, Данія, тема доповіді: «Game technologies in media: strategies of communication impact».
- Виголошення доповіді (спільно з Поліщук Т.І.) на Міжнародній конференції «Communications, Media and Education in the Paradigm of New Technologies and Artificial Intelligence», 24 жовтня 2024 року, Софія, Болгарія (онлайн), тема доповіді: «Media Education for Adults at the MediaHub of Grinchenko University».
- Виголошення доповіді (спільно з Іващенко В.Л., Лісневською А.Л.) на Міжнародному конгресі XII INTERNATIONAL TRAMA & FONDO CONGRESS ON TEXTUAL ANALYSIS: "THE LAW", 7 листопада 2024 року, Мадрид, Іспанія (онлайн), тема доповіді: «The Law of Ukraine “On Media”: ethnocultural aspects in public broadcasters’ official web resources».
- Виголошення доповіді на IІI INTERNATIONAL MULTIDISCIPLINARY CONFERENCE Resilience in Education Amid War and Global Challenges: Ukrainian Perspective, Winnipeg, April 24th - 25th, 2025, онлайн, тема доповіді: «Gamification in Media on the Edge of Engagement and Manipulation: Educating Future Journalists to Design Gamified Formats Addressing Socio-Political Issues».
- Виголошення доповіді на III Міжнародній науково-практичній онлайн-конференції «Креативні індустрії: сучасні тренди», 14 травня 2025 р., онлайн, тема доповіді: «Experience design first: гейміфікація журналістських матеріалів як нова бізнес модель медіа».
- Виголошення доповіді та модерування секції «Інформація та дезінформація у кризові періоди» на Третій науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Світова журналістика в епоху глобальних змін», 21 травня 2025 р., онлайн, тема доповіді: «Play. Engage. Unite: як гейміфікація журналістики об’єднує суспільство в умовах війни».
- Виголошення доповіді на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціокомунікаційні тенденції в медійному та науково-освітньому дискурсах», 22 травня 2025 р., онлайн, тема доповіді: «Гейміфікація у видавничій справі: трансформація читацького досвіду в умовах цифрової культури».
Публікації:
Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS
- Ivashchenko, V., Hondiul, O. (2024). “Game Media” and “Game Journalism”: Correlation of Concepts in English-Ukrainian Terminological Equivalents. Rasprave Instituta za hrvatski jezik, 50 (2). С. 347–368. DOI: 10.31724/rihjj.50.2.6
- Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН
- Гондюл О. (2024). Ігрові технології у світових медіа як інструмент дизайну вражень. Інтегровані комунікації, 1 (17). С. 152–160. DOI: 10.28925/2524-2644.2024.1720
- Гондюл О. (2024). Типологія ігрових технологій у сучасній журналістиці: від гейміфікації до новинних ігор. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, Випуск 3 (13), 2024. С. 5-16. DOI: 10.32689/maup.philol.2024.3.1
- Гондюл О. (2024). Ефективність стратегій комунікативного впливу через використання гейміфікації у медіа. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, Том 35 (74) №5. С. 207–217. DOI: 10.32782/2710-4656/2024.5.2/32
- Hondiul, O. (2024). Play the News and Level up: transforming journalism through experience design. Current Issues of Mass Communication, 36. С. 21–42. DOI: 10.17721/CIMC.2024.36.21-42
Інші видання:
- Гондюл О.Д. Використання ігрових технологій в медіа для досягнення глобальних Цілей сталого розвитку (на прикладі авторської гри Unicorn Media Camp). Інтегровані комунікації. 2023. Вип. 1. С. 42-49. DOI 10.28925/2524-2644.2023.156
- Гондюл О.Д. Гейміфікація в роботі музеїв у кризових ситуаціях. Креативні індустрії: сучасні тренди: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції студентів, аспірантів, молодих учених та практиків (м. Київ, 24–25 травня 2023 р.) / відп. ред. В. Л. Іващенко; упоряд. Д. В. Харамурза. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. С. 38–41.
- Гондюл О.Д. Створення медіаосвітніх ігор як інструмент популяризації Цілей сталого розвитку. Світова журналістика в епоху глобальних змін: збірник тез Другої наук.-практ. студ. конф. (м. Київ, 21 травня 2024 р.). Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023.
- Гондюл О. Гра за правилами ігор: про гейміфікацію медіа / European Journalism Observatory, 2024. URL: https://ua.ejo-online.eu/8720/mediaekonomika/hra-za-pravylamy-ihor
- Гондюл О. Політичні наративи про війну проти України в німецьких медіа: еволюція та рекомендації щодо використання гейміфікованих інструментів / Медіатворчість : монографія. Т. 2 / Д. С. Файвішенко, Є. В. Шкуров, О. В. Добродум та ін.; за ред. А. А. Мазаракі. Серія: Медіалогія. Київ : Держ. торг.-екон. ун-т, 2025. С. 321–337.
Семенюк Олег Анатолійович
Дослідницькі напрями «Медіалінгвістика в системі медіазнавчих студій», «Медіакритика» в межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах» .
Назва дослідження: «Особливості використання мовних засобів у сучасних медіа: досягнення комунікативної мети»
Актуальність дослідження. У сучасних умовах становлення інформаційного суспільства особливої актуальності набуває вивчення дискретних одиниць медіа (медійних текстів) та основних інструментів їх створення. Швидке закріплення концепції медіації, медіа як посередників у середовищі науковців та практиків пов’язане, зокрема, з інтересом до вивчення проблем медіамовлення, особливостей функціонування мови у сфері масової комунікації. Сучасні медіа України характеризуються поєднанням різноманітних способів, форм та стилів подання інформації. Комунікативні особливості (комунікативний стиль) представлення інформації є, з одного боку, наслідком суспільного життя (економічного і культурного стану суспільства), а з другого – засобом формування певного сприйняття соціальної реальності.
Медійний простір, основою якого є комунікація взагалі, – це не тільки інформаційний гіпертекст, але й соціальний інститут, що відтворює та формує суспільну свідомість, спосіб життя, оцінку цього життя тощо. Сучасний український мас-медійний простір – це відбитки старих і нових соціальних процесів, поле, на якому яскраво помітна багатовекторність внутрішньо- та зовнішньополітичного життя, соціально-економічної орієнтації тощо. Особливими чинниками впливу на нього є явища, пов’язані з процесом глобалізації. Особистість, людина, яка існує у цьому просторі, потрапляє в різні його течії, постійно перебуває в «потоці» з різними за інтенсивністю та температурою течіями.
Основним інструментом комунікації є мова. Можна вважати до певної міри слушною думку, яка висловлювалася ще наприкінці ХХ століття, що мова масової комунікації здійснює політичне моральне, наукове, художнє та ін. виховання й освіту особистості та колективу. Якщо взяти за аксіому, що стиль, мова інформації формує, перш за все, ставлення як до самої інформації, так і до умов, що її продукують, то реципієнт, продукувач і користувач інформації повинен весь час пристосовуватися до її засвоєння й опрацювання.
Об’єкт дослідження –особливості використання мовних одиниць (та лінгвістичного інструментарію загалом) у сучасних медіа, критичний аналіз медіатексту.
Предмет дослідження – чинники, які впливають на функціонування мовних одиниць та виконання ними комунікативної функції.
Мета дослідження – узагальнення, розширення і поглиблення знань практичного використання мови у професійній діяльності журналіста.
Завдання:
1) виокремити й описати екстралінгвальні (політико-ідеологічні, психологічні, соціокультурні) чинники, які впливають на особливості функціонування мовних, зокрема лексичних і фразеологічних одиниць, в дискурсі медіа;
2) надати рекомендації щодо ефективного використання мовних засобів створення емоційного ефекту, аксіологічної виразності тощо;
3) розглянути особливості розуміння і використання прецедентних текстів у мас-медійному дискурсі;
4) визначити комунікативні особливості застосування стандарту і нонстандарту в мас-медійному дискурсі тощо;
5) акцентувати увагу на критичному лінгвістичному аналізі тексту як важливому елементі медіакритики.
Очікувані результати дослідження:
–· формування нового знання щодо лінгвістичних інструментів сучасних медіа;
– організація наукових досліджень лінгво-комунікативних особливостей мас-медійного дискурсу;
– розроблення на базі дослідження лекційних курсів, практичних занять;
– упровадження результатів дослідження у викладання навчальних дисциплін “будь ласка, зазначте всі свої дисципліни” на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Проміжні результати:
- доповіді та обговорення на наукових конференціях:
- Сьомі міжнародні наукові читання пам’яті члена-кореспондента НАН України Юрія Олександровича Карпенка (29–30 вересня 2022 року, Одеса). Доповідь на пленарному засіданні (“Зміна суспільних поглядів і переконань як один із факторів трансформації семантичних і аксіологічних характеристик лексичних одиниць”);
- XV Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття» (14 16 вересня 2022 р., Одеса). Доповідь секційна (“Військова лексика в дискурсі сучасних українських ЗМІ: проблеми вживання”);
- «І Міжнародна науково-практична конференція «Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку» (25-26 листопада 2022 р., Одеса). Доповідь секційна (“Роль антропологічної культури в процесі комунікації”);.
- «Міжнародна науково-практична конференція «Соціальні комунікації: теорія і практика сучасної науки» (11–12 листопада 2022 р., Київ, ТНУ ім. В. Вернадського). Доповідь секційна (“Імпліцитні впливи реклами на сучасний дискурс”).
вийшли друком праці:
- Семенюк Олег. Імпліцитні впливи реклами на сучасний дискурс. Соціальні комунікації: теорія і практика сучасної науки: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 11–12 листопада 2022 р., м. Київ. – Львів-Торунь: Liha-Pres, 2022. С.79-83;
- Семенюк Олег. Роль антропологічної культури в процесі комунікації. Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 25–26 листопада 2022 р., м. Одеса. – Львів – Торунь: Liha-Pres, 2022. Ч. 3. С.105-109;
- Семенюк О.А. Оцінні конотації лексичних одиниць як фактор досягнення комунікативної мети в дискурсі сучасних ЗМІ (на прикладі слів іномарка, євробляха). Полігранна філологія без кордонів (до 65-літнього ювілею професора Тетяни Анатоліївни Космеди): колективна монографія / відп. ред. докт. філол. наук Т. Ф. Осіпова, докт. філол. наук Н. В. Піддубна, докт. філол. наук О. В. Халіман. Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022. С. 316-323;
- Семенюк О.А. Зміна суспільних поглядів і переконань як один із факторів трансформації семантичних і аксіологічних характеристик лексичних одиниць. Записки з українського мовознавства: Зб. наук. праць. 2022. Вип. 29. С. 339-350;
- Семенюк О.А. Мас-медіа воєнного часу: проблеми лінгвістичного інструментарію. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Т.33 (72). №5. С.259-264.
Терещук Віталій Іванович
Дослідницький напрям «Медіасистеми» в межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Назва дослідження: «Макрорегіональні медіасистеми: становлення та місце у постбіполярному світі».
Актуальність дослідження. Становлення та розвиток глобальної медіасистеми системи безпосередньо пов’язані з виразними процесами політичної та культурної гравітації на рівні макрорегіонів, що має відчутний вплив на розвиток медійної сфери. Разючі відмінності у політичному, економічному, культурному тощо розвитку окремих регіонів призвели до виникнення низки регіональних медіасистем як окремих сутностей глобальної медіасистеми, які мають порівняно виразну інтегральність та специфічні особливості. Утворення цих систем пов’язано з процесами міждержавної та недержавної кооперації в медійній сфері, які в різні періоди та в різних регіонах мали різне підґрунтя, різний ступінь інтенсивності та ефективності. Інформаційна та, зокрема, медійна сфера стала предметом уваги та кооперації як на державному, так і на недержавному рівнях. Як наслідок, з’явилися регіональні інституції, покликані забезпечувати синергію в розвитку регіональних медійних систем і в адвокації інтересів країн регіону в міжнародних інформаційних відносинах. Це дозволяє говорити про інституціональний вимір функціонування регіональних медіасистем. Серед іншого, ці системи впливають на баланс сил на відповідній регіональній арені, адже вправне використання медійного потенціалу може посилювати і навіть до певної міри замінювати традиційні чинники, що визначають «силу» актора та його місце у системі регіональних (а також глобальних) міжнародних відносин.
Можна впевнено говорити про наявність узгодженої стратегії міжнародного співробітництва в галузі інформації і комунікації, що дозволяє констатувати наявність політичного й нормативного вимірів функціонування глобальної та регіональних медіасистем. Крім того, важливим є переформатування конфліктного потенціалу, оскільки транскордонні ЗМК створюють технологічну основу для ведення інформаційних та гібридних війн з втручанням у медійний простір інших держав. Це створює нові виклики міжнародній та регіональній безпеці.
Об’єкт дослідження — макрорегіональні медіасистеми.
Предмет дослідження — особливості становлення та розвитку макрорегіональних медіасистем.
Мета дослідження — проаналізувати політичні та соціально-економічні аспекти розвитку макрорегіональних медіасистем як інтегральних сутностей та як підсистем глобальної медіасистеми.
Завдання:
1) структурувати на компаративному рівні особливості розвитку макрорегіональних медійних систем;
2) виявити чинники, що визначають інтегральність макрорегіональних медійних систем;
3) виявити місце макрорегіональних медійних систем в глобальній системі;
4) розкрити політичні та соціально-економічні аспекти становлення й розвитку макрорегіональних медійних систем;
5) охарактеризувати макрорегіональні медіасистеми як об’єкти міжнародного мовлення.
Очікувані результати дослідження:
1) формування нового знання щодо макрорегіональних медіасистем;
2) організація наукових досліджень окремих макрорегіональних медіасистем;
3) упровадження результатів дослідження у викладання навчальних дисциплін на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Проміжні результати:
1) участь у наукових заходах (конференціях, семінарах тощо):
- Всеукраїнська науково-практична конференція «Публічне управління в умовах воєнного стану та вектор післявоєнного розвитку» (11 листопада 2022 року, Миколаїв). Тема доповіді «РФ як ключова загроза інформаційній безпеці України: тернистий шлях визнання у доктринальних документах»;
- ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Актуальні проблеми міжнародних відносин і регіональних досліджень» (9 листопада 2022 року, Луцьк). Тема доповіді «Соціально-економічні аспекти становлення медіа-простору Субсахарської Африки»;
- Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Європейська інтеграція і транскордонне співробітництво» (14 жовтня 2022 року, Луцьк). Тема доповіді «Інституційний вимір формування європейської панрегіональної медіа-системи».
Архів
Досенко Анжеліка Костянтинівна
Дослідницький напрям «Медіакомунікативні технології» в межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах»
Назва дослідження: «Дискурс комунікаційних медіаплатформ».
Актуальність дослідження. Поняття «комунікаційна платформа» (КП), що нині мало досліджене в сучасних соціальних комунікаціях, переважно розглядають як тотожне поняттям «соціальним мережами» та «аматорським медіа». Мало хто звертає увагу на основні ознаки, які розрізняють платформи від зазначених мережевих одиниць.
Комунікаційні платформи сьогодні трактують як концептуально нове поняття у галузі прикладних соціально-комунікаційних технологій. Виокремилось воно за рахунок еволюції сучасних аматорських медіа та соціальних мереж, перейшовши в нове розуміння, принципово нових підхід, створивши одиницю, яку варто вивчати та описувати, деталізувати її значення для сучасного спілкування та формування інформаційного поля, особливо в умовах дистанційного дискурсу. Зазначимо, що серед сучасних наукових пошуків простіше знайти у праці тих, хто описував це явище опосередковано, а не безпосередньо. Окремої уваги в аспект дослідження дискурсу заслуговують праці таких науковців: Божкова В., Досенко А., Скорик А., Прокопенко О., Родіна В.,Бахус Р., Італі Л., Талбот М., Карволхо А., Торфінг Я. та багато інших.
Об’єкт дослідження — комунікаційні платформи та їхня типологія.
Предмет дослідження — процеси, механізми, шляхи функціонування комунікаційних платформ у сучасному інтернет-просторі.
Мета дослідження — аналіз різних типів дискурсів платформ (культурологічного, мобільного, критичного тощо).
Завдання:
1) описати КП як самостійний феномен;
2) уніфікувати визначення поняття комунікаційної платформи;
3) описати платформінг як прикладну соціально-комунікаційну технологію;
4) здійснити типологію дискурсів, притаманних платформінгу;
5) розмежувати поняття комунікаційної платформи та соціальної мережі;
6) деталізувати пабліки та платформи.
Очікувані результати дослідження:
1) здійснити спробу розмежувати основні різновиди дискурсу платформ, класифікувати та деталізувати
комунікаційні платформи як самостійні прикладні соціально-комунікаційні одиниці;
2) описати основні одиниці аналізу прикладних соціально-комунікаційних технологій;
3) розробити методологію дослідження КП як теоретичних та прикладних одиниць;
4) відмежувати КП за сукупністю основних ознак від інших подібних структурних одиниць.
Проміжні результати:
1) вийшло електронне видання навчально-методичного посібника (у співавторстві): Досенко А. К., Ситник О. В. Крос-медійна журналістика: технології, функціонування. Кривий Ріг, 2022. 280 с.
2) індексовано статтю у видані, що входить до наукометричної бази WoS: Iuksel G., Sydorenko M., Dosenko A., Sitnik O., Dubetska O. Crimean citizen journalism: genesis and trends in communication network. International journal of computer science and network security. 2022. Vol. 2. P. 63-74;
3) вийшли друком статті у фахових, закордонних та ін. виданнях:
- Досенко А. К. Соціальні мережі як комунікаційні платформи: семіотичний аспект. Держава та регіони. Серія: соціальні комунікації. 2019. №3. С.103-108;
- Досенко А. К. Комунікаційні платформи: ідентифікація терміна. Держава та регіони. Серія: соціальні комунікації. 2019. №4. С.93-98;
- Досенко А. К. Сучасний медійний контент комунікаційних платформ. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31(70). № 3. Ч. 3. С 205-209;
- Досенко А. К. Публіцистичний дискурс комунікаційних платформ. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31(70). № 2. Ч. 4.С. 246-251;
- Досенко А. К. Дискурс комунікаційних платформ: критичний та диджитальний різновиди. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. 2020. Вип. 3(43) С. 72-77;
- Досенко А. К. Інтерфейс комунікаційних платформ: базиси концептуальних підходів трактування. Соціальні комунікації: теорія і практика. 2020. № 11. С. 46-57;
- Досенко А. К. Інтерфейс комунікаційних платформ: параметри функціонування. Вчені записки ТНУ імені В. І.Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2021. Том 32(71). № 2. Ч. 2. С. 248-252;
- Досенко А. К. Мобільний дискурс комунікаційних платформ. Держава та регіони. Серія: соціальні комунікації. 2021. №2. С.112-117;
- Досенко А.К. Хмарні технології: прикладні технології сучасних платформ. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2022. Том 33(72). С. 257-262;
- Dosenko A., Sutnyk O. Communicational platforms as a tool for managing social opinion. Innovations in the scientific, technical and social ecosystem. 2022. Vol. 2(2). Р. 14-21;
- Dosenko A., Synowiec O. Photo content of communication platforms as a mechanism of opposing russian propaganda (on the example of the ukrainian war of liberation). Innovations in the scientific, technical and social ecosystems. 2022. № 3. P. 299-302.
3) виступи на конференціях, симпозіумах, круглих столах: Кримський міжнародний форум: філологія та журналістика ( Київ, Україна, 20-21 жовтня 2022). Тема виступу: «Фотоконтент комунікаційних платформ»; Міжнародний круглий стіл «Міжнародні медіакомунікації у цифрову епоху» (Київ, Україна. 10 листопада 2022). Тема виступу: «Міжнародні концепції формування контенту комунікаційних платформ»;
4) упровадження в навчальний процес: викладання навчальних дисциплін «Інтернет-журналістика», «Мобільна журналістика», «Крос-медійна журналістика».
Карась Максим Анатолійович
Дослідницькі напрями «Пресознавство як розділ медіазнавства», «Журналістикознавство як розділ медіазнавства» в межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Назва дослідження: «Українська школа міжнародної журналістики: витоки та становлення».
Актуальність дослідження. Сучасне медійне середовище України характеризується сталим розвитком у контексті з глобальними процесами. Різнопланові засоби масової інформації трансформуються у впливові цифрові інформаційні платформи з масовою аудиторією, зростає частка нових засобів масової інформації з вузькофаховою тематичною «прив’язкою» або орієнтацією на локальні ринки.
Міжнародна проблематика посідає важливе місце у змістовому наповненні сучасного ЗМІ. Професійна діяльність журналістів-міжнародників сприяє формуванню позитивного іміджу України на міжнародній арені.
Мета дослідження — концептуальне окреслення сфери міжнародної журналістики як розділу українського журналістикознавства.
Завдання дослідження:
1) розробити теоретико-методологічні засади міжнародної журналістики на сучасному етапі;
2) запропонувати періодизацію етапів становлення та розвитку української міжнародної журналістики;
3) з’ясувати основні різновиди комунікативного впливу медіа на українського і зарубіжного споживача в євроатлантичному інтеграційному контексті;
4) розкрити специфіку застосування прикладних цифрових технологій, проаналізувати успішні кейси цифрової трансформації українських медіа;
5) проаналізувати зарубіжний досвід сучасних технологій у медіа.
Об’єктом дослідження є творчі прийоми, методики й технології в засобах масової інформації.
Предмет дослідження — жанрово-тематичне наповнення міжнародної та зовнішньо-політичної проблематики в різних сегментах українських ЗМІ.
Очікувані результати:
1) розроблення рекомендацій для національних та регіональних медіа;
2) впровадження результатів дослідження у викладання навчальних дисциплін на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка;
3) подальше вивчення трансформаційних стратегій в соціальних комунікаціях для реформування медіасистеми України та покращення функціонування українських медіа;
4) розроблення на базі дослідження лекційних курсів, практичних занять;
5) використання матеріалів у роботі журналістів і працівників медійної сфери.
Проміжні результати:
1) написано розділ «Преса цифрової доби» до колективної монографії «Медіазнавчі студії в євроінтеграційному дискурсі України» (Київ, 2022. С. 131-158);
2) виголошено доповіді:
- «Сукупний рейтинг газетних видань в україні у 2019 році» на Міжнародній науково-практичній онлайн-конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси» (13-14 листопада 2020 р., Київ);
- «Засоби протидії утискам свободи слова з боку диктаторських режимів» на Міжнародній науково-практичній конференції «Прикладні аспекти сучасних міждисциплінарних досліджень» (18 листопада 2022 року, Вінниця, Україна);
- «Боротьба вільних медіа проти цензурних утисків сучасних диктаторських режимів» на міжнародному круглому столі «Міжнародні медіакомунікації у цифрову епоху» (10 листопада 2022 року, Київ)
3) вийшли друком статті у фаховому та ін. виданнях:
- Карась М. А. The 2020 Generalized Rating Of Newspaper Publications In Ukraine. Integrated Communication. 2021. Vol. 1(11). P. 37-42;
- Карась М. А. Мультимедійна трансформація газетного видання на прикладі європейської періодики 2020-2021 років. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2021. Том 32(71). № 5. Ч. 2. С. 187-193.
Росінська Олена Анатоліївна
Індивідуальне дослідження «Актуальні наративи польського та українського документального та фабульного кіно».
Наукові консультанти: Marta Tymińska, Krzysztof Kornacki (Університет Гданський, Польща).
Актуальність дослідження. Сьогодні практично відсутні комплексні дослідження певного виду наративів та національних образів у документальному та художньому фільмовому контенті. Натомість таке дослідження є необхідним та продуктивним саме на рівні україно-польської історичної культурної взаємодії.
Об’єкт дослідження: документальне й фабульне українське та польське кіно.
Предмет дослідження: актуальні наративи польського та українського документального й фабульного кіно (національна стереотипізація, національна героїка) та змінність наративних тенденцій.
Мета дослідження. Дослідження передбачає проведення аналізу образів України та українця у фільмовому контенті з акцентом на двох напрямках — вивченні образів та наративів у художніх та документальних фільмах.
Завдання:
1) проналізувати мовний та позамовний кінодискурси;
2) розкрити сценарні особливості кінотексту та визначити принципи його впливу на формування образу героя, враховуючи такі компоненти: фабула, комплекси персонажів та їхня взаємодія, рівень інтриги, ключова ідея та способи її оприявнення, засоби драматургії, сценарні прийоми;
3) здійснити аналіз відеоряду у випадкустворкння додаткового тла для формування образу або як одного з чинників образу.
Очікувані результати дослідження:
1) авторська монографія для захисту дисертації доктора наук із соціальних комунікацій;
2) участь у міжнародному колективному дослідженні (Гданський університет);
3) упровадження результатів дослідження у викладання дисциплін «Проблематика ЗМІ», «Літературний стиль».
Проміжні результати:
1) завершено фрагменти досліджень про наративи й образи українського та польського молодіжного кіно, про наративи польського документального кіно (події 2022 року);
2) публікації у фахових виданнях:
- Росінська О.А. Молодіжний фільм «Стоп-земля»: рецензії та глядацькі рецепції. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Том 33(72). № 5. Ч. 2. С. 233-238;
- Rosinska O. Models of stereotypizaton of national characteristics, gender roles and behavioral scenarios in series (on the example of the polish series “The Girls From Lviv” and “The Londoners”. Synopsis: Text, Context, Media. 2022. 28(3). URL: https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.9 (журнал індексується в ERICH PLUS, Ulrichsweb, DOAJ, Google Scholar, Index Copernicus International (ICV 2021: 73,33; ICV 2020: 80,87; ICV 2019: 85,29), Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Simple Search Metadata (SSM), Information Matrix for the Analysis of Journals, Dimensions, Lens.org, 1findr, Scilit*Rosinska O. Narratives of Polish-Ukrainian interaction in Polish documentarie. OBRAZ. 2022. ssue 3 (40). 51-62;99
3) подано до друку: 2 публікації, з яких 1 прийнята до друку (фахове видання України, 1 на розгляді у закордонному виданні);
4) участь у міжнародній конференції «The phenomenon of social invisibility of certain Ukrainian citizens categories during crisis periods» (University of Turin, Italy, 15-16 December 2022);
5) подано заявку на отримання двох колективних грантів для проєкту «The evolution of images of Ukrainians and Ukraine in Polish Documentary and Feature Films» (від POLONEZ BIS, ID: 573132), який було підготовлено під час міжнародного науково-методичного стажування в Гданському університеті (04.05.2022–03.06.2022).